Публікація: 09.05.2017
Заощадження побутових ресурсів — достатньо складне завдання. Особливо гостро стоїть потреба в запровадженнні політики «корегування витрат» щодо водопостачання. В цьому матеріалі ми детально розглянемо проблему повторного використання відпрацьованої води. Що це за практика, скільки вона дозволяє заощадити і наскільки доцільною виявляється.
Регенерація води — очищення й оновлення відпрацьованої рідини та атмосферних опадів. Очищення передбачає перетворення каналізаційного стоку в джерело водопостачання. Відпрацьована рідина підлягає наступним стадіям обробки:
видалення механічних часток
дегазація
повернення прозорості
обеззараження
Практика повторного використання води прийшла до нас із посушливих країн, де літр питної води коштує дорожче літра пального. Для багатьох співвітчизників виглядає дивним — пити регенеровану воду (очищену рідину з каналізації), але у більшості посушливих країн це єдина можливість компенсувати дефіцит водних ресурсів. Регенерація дозволяє повертати більш ніж 50% відпрацьованої води, що рятує життя сотням мільйонів людей.
Втім, навіть розвинені країни, які не мають явного дефіциту водних ресурсів, сьогодні теж звертають увагу на процес регенерації відпрацьованої води. Каналізаційну рідину можна не тільки пити, а й використовувати в технічних цілях. Регенерація технічної води коштує набагато дешевше, ніж до стану питної.
Технічна вода — це рідина, котра не підлягає використанню у харчовій промисловості. Її не можна пити чи використовувати для приготування їжі. Але вона чудово підходить для поливу землі, прання та змиву в туалеті.
Регенерація води — це необов’язково глобальний захід, як у центральних міських чи районних очисних станціях. Існують компактні системи для рециркуляції побутової чи промислової води, які з дозволу міських органів контролю встановлюються на конкретному об’єкті.
У багатьох країнах Європи велике поширення отримали приватні системи регенерації атмосферних опадів та дренажної рідини з ґрунту. Споруди такого типу дозволяють знизити навантаження на міську колекторну систему під час злив та весняних паводків.
Міські станції використовують бюджетні технології підготовки води, які потребують від очисних споруд великої площі та багато часу:
сепарація
відстоювання
флотація
інфільтрація
озонування
Об’єктні (приватні) очисні споруди — це компактні фільтрувальні станції, котрі замість сепарації, відстоювання та інших перелічених вище заходів застосовують наступні технології:
мембранна чистка
зворотній осмос
біофільтрація
мультибар’єрна фільтрація
Ступінь фільтрації у регенераційних системах цілком залежить від вимог споживачів. Тобто очищення відпрацьованої рідини для харчових потреб і поливу землі має різні ступені.
На роль технічної води підходить рідина з наявністю солі натрію, фосфатами та іншими агресивними розчинами. Така вода застосовується для підґрунтового поливу. Тобто, технічною водою не обробляється крона кущів та дерев. Технічна рідина подається одразу до кореневої системи. Вода для харчових потреб підлягає більш якісному очищенню.
У країнах, які не мають явного дефіциту питної води, каналізація регенерується тільки до стану технічної рідини.